Із всіх робіт у домашньому господарстві найчастіше  доводиться займатися миттям посуду: стільки разів на день, скільки ми їмо.

 І виходить, щодня, як мінімум тричі. Раніше чи пізніше така робота випадає кожному з домашніх. І не варто сприймати її як неминуче зло або покарання. Насправді   це гідне заняття, і дуже приємне, особливо коли з ваших рук виходять  блискучі, чисті, до скрипу під пальцями, тарілки, блюдця, чашки...

До речі, якщо вимитий посуд скрипить під руками це означає, що він добре знежирений. Добре було б досягати цього з мінімальною тратою сил, часу та миючих засобів.

У нашому розпорядженні, як правило, у достатній кількості є найкращий у світі універсальний розчинник. Це - звичайна вода з крану. Дайте їй тільки час - і й вона розчинить багато чого. Тому щоб відмити від жиру посуд, насамперед  залийте її водою хвилин на п'ять. З тією ж метою замочують білизну перед пранням, щоб розчинити більшу частину бруду.

Але ж жири у воді не розчиняються. Якщо ж жир трохи підігріти, він стає рідким, менш грузлим і легко змивається мочалкою. От чому для того  щоб відмити жир, користуються гарячою водою. І цього, як правило, вистачає.

Але якщо посуд занадто жирний, плюс до того ж ви взялися за його миття не одразу і жир встиг засохнути, на допомогу гарячій воді прийдеться залучити миючі засоби: мило, гірчицю в порошку, харчову соду. Посудну мочалку намилюють   - і цього, як правило, досить, щоб скло заскрипіло від чистоти. Якщо ні - процедуру повторюють, і це вже напевно.

У продажі є спеціальні засоби для миття посуду. Але в них немає необхідності, тим більше що вони звичайно недешеві. Особливо обережно ставтесь до миючих розчинів і паст, що містять абразиви - дрібні частки мінералів або металів. Здавалося б, вони успішно допомагають стерти навіть застарілий бруд. Але це ведмежа послуга, тому що абразиви залишають на поверхні посуду мереживо мікроскопічних подряпин. І згодом  порцеляна, а особливо фаянс і емаль стають тьмяними; з тарілок, чашок і блюдець сходить позолота і фарбування.

Деякі ревнителі чистоти й кухонного блиску відкрили для себе такий безвідмовний засіб для миття посуду, як пральні порошки. Дійсно, з розчину прального порошку скло виходить блискучим і скрипучим. Але що добре для тканини, абсолютно неприпустимо для посуду! Тканини ми не беремо в рот, а з посуду їмо.

Запам'ятайте одне важливе правило при митті посуду! Ніколи не мийте посуд пральним порошком! Він містить шкідливі для шлунку поверхнево-активні речовини, які не змиваються повністю навіть після десятка ретельних ополіскувань.