Опитування

Ви щасливі?





Опитування

Чи зраджували ви чоловіку?








вересня 18, 2015

Як правильно розпоряджатись грошима?

Правильно буде сказати про те, що риторичне питання, куди діваються гроші, задає собі кожна людина.…
вересня 18, 2015

Про які хвороби розповідає наш язик?

Як відомо, очі - це дзеркало душі людини, а язик - індикатор організму. Варто сказати про те, що у…
вересня 09, 2015

Що означає червона нитка на зап'ясті?

Досить багато людей сьогодні носять червону нитку на зап'ясті у вигляді мотузка або браслета.…
вересня 09, 2015

Створюємо домашній затишок.

Жінка з давніх давен є берегинею затику і вогнища. Прийнято і сьогодні вважати, що саме жіночий…
вересня 05, 2015

Яку користь у собі несе риба форель?

Риба форель відноситься до сімейства лососевих, тіло її злегка стисле по бокам і витягнуто уперед,…
вересня 05, 2015

Поради туристам, як себе поводити у різних країнах

Як тільки приходить пора відпусток та відпочинку, кожен з нас намагається кудись поїхати,…

Оnline

На даний момент 119 гостей на сайті
 
Неділя, 12 червня 2011, 11:49 Виховання дитини
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

як виховати дитину у неповній родиніЗа даними демографа А.Г. Волкова, серед дітей дошкільного віку кожна десята дитина виховується одним батьком, а серед дітей  шкільного віку - кожна сьома. Сьогодні серед неповних родин як і раніше найпоширеніша "материнська" родина.

Однак усе більше збільшується й кількість родин із самотнім батьком. Як відбивається неповнота родини на емоційному самопочутті дитини? Із чим можуть бути зв'язані приховані і явні виховні ризики неповної родини і як з ними справлятися? Про це - дана стаття.

Укожної неповної родини - своя історія. Така родина виникає у зв'язку із вдівством батька, з розлученням, а також з позашлюбним народженням дитини.

Як не трагічно утворення неповної родини у зв'язку з ранньою смертю одного з батьків, її виховна атмосфера вважається більше сприятливої в порівнянні з попередніми варіантами. Особливо якщо зберігаються колишні родинні зв'язки, які забезпечують дитині емоційну підтримку й компенсують дефіцит спілкування, а батько, що залишився, користується повагою й допомогою рідних і близьких.

Наявність у неповній родині декількох дітей також дозволяє більш-менш компенсувати неповноту. Якщо дорослі поведуться правильно, старший малюк стане для молодшого "ведучим", стимулом у соціальній сфері. Старший зможе встати на позицію захисника, відчути так необхідну йому життєву впевненість. Відомо, що в неповних родинах сестри й брати набагато менше конкурують і більше емоційно прив'язаний друг до друга. Неоціненна звичайно допомога бабусь і дідусів.

Матері, що виховують дітей без участі батьків, у два рази частіше, ніж замужні, оцінюють процес виховання як важкий. У самотньої матері частіше виникають різного роду страхи й побоювання: "як би не розпестити", "не відбився б від рук", "раптом виявиться погана спадковість". Тоді матері починають різко дозувати прояв ласки, намагаються - особливо спілкуючись із синами - відігравати роль "суворих батьків"... і звичайно це не приводить ні до чого гарному. Адже діти по-різному сприймають авторитарність батьківську й материнську. Критика батьківська - це просто критика; материнська ж підсвідомо сприймається дитиною як відмова йому в любові. Дитина або починає боротися за потребу відчувати себе улюбленим і значимим, використовуючи весь арсенал доступних йому засобів, включаючи впертість і капризи, або розчаровується й росте інфантильним, приймаючи за норму всеціле домінування жінки. А це чревате майбутньою деформацією полової ідентифікації, порушенням емоційних зв'язків зі світом людей.

Протилежністю твердої позиції матері стосовно дитини виступає позиція загальної жалості до "сироти", якому просто за визначеням дозволяється все. Така позиція створює умови для виникнення егоїстичних домагань дитини, вона втрачає можливості вчитися внутрішньої впевненості й не одержує досвіду щирої присутності дорослого в його житті.

У повній родині батьки з'являються перед дитиною не тільки в батьківських ролях, але і як чоловік і жінка в подружнім партнерстві. Саме ця грань міжособистісних відносин виявляється дефіцитом неповної родини. У результаті тут часто відбувається перерозподіл ролей за принципом "святе місце порожнє не буває". Життя в неповній родині нерідко заохочує дитини до реалізації таких функцій, як "заміщати когось зі членів родини", "дружити в сімейних союзах", "зберігати сімейні секрети"... Цей ранній досвід впливає на психіку дитини, травматично впливає на процеси його статевої соціалізації.

Адаптація до іншого стилю життя в ролі батька "без пари", вироблення нових форм сімейного життя - складне психологічне завдання. Для розведених батьків це справжній іспит на дорослість. Але складна ситуація змушує швидше дорослішати дітей. Для нього життя після розлучення батьків - це ламання звичних відносин, конфлікт між прихильністю до батька й до матері. І найбільш глибокий вплив розлучення робить на дітей-дошкільнят. У силу їхньої вікової схильності консервативно триматися звичних форм поводження й установленого порядку, діти важко адаптуються до нового. Зав'яжіть маляті шарф не так, як звичайно, і він не заспокоїться, поки ви не перев'яжете правильно, - що ж говорити про настільки кардинальні зміни звичного життєвого укладу!

У неповній родині, що особливо утворилася після розлучення, відносини між батьком, що залишився, і дитиною можуть розвиватися по моделі "культу самопожертви", коли батьки й діти зв'язані один з одним не тільки любов'ю й турботою, але й стражданням, болем, сумом. Така родина несе дитині багато непевненості, тривоги, занепокоєння, похмурих настроїв. Коли батько поринає у світ своїх переживань, він емоційно "залишає" свого малюка, від чого діти починають слабшати душею й тілом, відчуваючи не тільки втрату батька, але й  матері.

Сьогодні батьки значно активніше беруть участь у вихованні й догляду за дитиною буквально з раннього віку. Тому тепер його відсутність відчувається дитиною сильніше й переживається важче, ніж у минулому. Без батька дитині не вистачає авторитету, дисципліни, порядку, сутужніше формується емоційна стриманість, самоповага, самодисципліна й організованість, утруднена полова ідентифікація. Важливе значення має стиль поводження матері стосовно колишнього чоловіка. Одні ніколи про нього не згадують і роблять вигляд, всупереч власним спогадам дитини, що батька в них ніколи й не було. Інші намагаються вилучити із пам'яті малюка усякий позитивний спогад про нього - нібито ніяким чоловіком й батьком. У цих випадках мати заміряється на розвиток самооцінки, почуття власного достоїнства дитини - важко адже вважати себе гарною, думаючи, що тебе зробив на світло погана й неварта людина. І найбільш мудрі матері створюють в дитині уявлення про батька як про людину, у якого є свої позитивні риси й свої недоліки.

Як відзначає відомий фахівець, основоположник сімейного консультування, Вірджинія Сатир, найпростішому для матері - вселити дитині, що батько "поганий". Але в цьому випадку хлопчик нерідко розплачується розвитком комплексів, а підростаючій дівчинці стає важко уявити собі, що чоловік може бути бажаним.

Що ж можна порадити батькам, що виховують дітей у неповній родині?

Говорітьз дитиною й слухайте її! Підтримуйте її бажання бути зрозумілою і почутою вами, коли він або вона розповідає про дитячий садок або школу, щоб увесь час залишатися з ним у контакті.

  • Частіше хваліть, а не карайте! Емоційно стабільна й оптимістична атмосфера в родині збереже в дитини довіру до світу, зміцнить почуття власного достоїнства й упевненості в собі.
  • Відноситесяз розумінням до права дитини на спогади про минуле.
  • Не перекладайте функції відсутнього батька на плечі своїх дітей!
  • Допомагайте дитині освоювати навички поведінки, що відповідають його статі.
  • Розвивайте соціальні зв'язки своєї родини, щоб малюк міг активно спілкуватися й встановлювати комфортні стосунки зі знайомими чоловіками.
  • Спробуйте вступити в новий шлюб і повернутися до життя в повній родині.
Поділитися з друзями

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Діти - індіго

“А може, моя дитина - індиго?” -запитують себе мами, коли їхні...
Чотири основних навика, або В чому секрет гарної поведінки дітей

Серед знайомих і рідних я славлюсь своїм безмежним терпінням в...
Сексуальність в підлітковому і юнацькому віці

Сексуальність або фізичний потяг виникає в дитини одразу ...
Чоловік вже п’є чи ще випиває

Він був хороший, розумний, гарний, майже ідеальний, займався...
Вітрянка у дітей: коли краще перехворіти?

Існує думка, що чим раніше перехворіти вітрянкою, тим менше...
Мандруємо по Україні

Кожна людина з нетерпінням чекає  вихідного дня або відпустки,...

Гумор

Чоловіка, не думайте про себе дуже добре! Стійте ближче до унітаза.

От партнеров

 

Реклама

 

Жінки як ми є