Опитування

Чи зраджували ви чоловіку?








вересня 18, 2015

Як правильно розпоряджатись грошима?

Правильно буде сказати про те, що риторичне питання, куди діваються гроші, задає собі кожна людина.…
вересня 18, 2015

Про які хвороби розповідає наш язик?

Як відомо, очі - це дзеркало душі людини, а язик - індикатор організму. Варто сказати про те, що у…
вересня 09, 2015

Що означає червона нитка на зап'ясті?

Досить багато людей сьогодні носять червону нитку на зап'ясті у вигляді мотузка або браслета.…
вересня 09, 2015

Створюємо домашній затишок.

Жінка з давніх давен є берегинею затику і вогнища. Прийнято і сьогодні вважати, що саме жіночий…
вересня 05, 2015

Яку користь у собі несе риба форель?

Риба форель відноситься до сімейства лососевих, тіло її злегка стисле по бокам і витягнуто уперед,…
вересня 05, 2015

Поради туристам, як себе поводити у різних країнах

Як тільки приходить пора відпусток та відпочинку, кожен з нас намагається кудись поїхати,…

 
Субота, 03 листопада 2012, 18:38 Розвиток дитини
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

bab_earl7Вірус під назвою «ранній розвиток дітей» уразив багатьох молодих батьків великих міст. Всі раптом стурбувалися навчанням читання з двох років, англійською мовою і музикою - з трьох, далі за наростаючою: драмгурток, гурток із фото, хореографія і так далі...

Ймовірно, широкий розмах цього лиха пов'язаний з тим, що підросла генерація непрацюючих мам із великими амбіціями. Зазвичай це освічені жінки від 25 до 30 років, які або вкладають у свою єдину дитину все те, що вони самі недоотримали в дитинстві, або реалізують таким чином творчу енергію. Свою енергію. Буває і навпаки. Працюючі мами бояться, що через свою зайнятість не зможуть дати дитині чогось, і компенсують відсутність своєї уваги різноманітними заняттями. Але де ж золота середина?

Ми народжені, щоб казку зробити бувальщиною

Десять років тому, коли тільки з'явилися кубики Нікітіна, розвиваючі ігри, це було так здорово, так ново! І мами, які отримали відпустку на три роки, із захопленням кинулися в це грати. Спочатку від ідеї раннього розвитку була одна суцільна користь. Поки це не стало модним.

У чому полягав принцип раннього навчання й розвитку? Граючи, навчати потроху діточок англійської - у пісеньках, ліплення - з ляльковим театром, читання - за вивісками. Саме в грі, так як задача була - не навчити дітей предмета, а показати розмаїття світу, навчити отримувати задоволення від інтелектуальних і творчих занять, поспілкуватися з власними дітьми.

Але жорстока «тітка Мода» потихеньку набирала обертів, і ось уже на голову дитини обрушуються нескінченні, численні курси й заняття. Мами дивувалися: чому малюк плаче і не хоче йти на заняття? Він і так утомився після садка, йому додому хочеться, до мами, до своїх іграшок, до телевізора, зрештою. А його тягнуть на якісь зовсім йому непотрібні заняття, відривають від мами, але ж він так за нею скучив за день!

Принцип черв'яка

У Дейла Карнегі зустрічається дуже дохідливий образ: «Коли ви йдете ловити рибу, ви насаджуєте на гачок черв'яка. Хоча особисто ви віддаєте перевагу полуниці з вершками. Але риба любить черв'яків, тому ви пропонуєте їй черв'яка, а не полуницю».

Давайте скажемо чесно: всі додаткові заняття (у більшості випадків) тішать честолюбство батьків. Так, звичайно, зустрічаються діти з яскраво вираженими здібностями і потребами. Ці здібності треба розвивати, пестити і плекати. Але більшості малюків вистачає їхніх занять у дитячому садку. Стандартна програма середньої групи дитячого садка містить у собі ліплення, малювання, музичні заняття, математику, конструювання, читання, природознавство й фізкультуру. У деяких садках є ще платні уроки іноземної мови й ритміки. Для маленького чоловічка це вже немало.

Дитинча не розуміє, що іноземна мова необхідний для її майбутньої кар'єри. Вона любить ці уроки тому, що вчителька молода і красива («полуниця з вершками») і ласкаво з ним розмовляє. Або не любить - якщо вчителька не подобається.

У дітей має бути дитинство

Безтурботне дитинство, наповнене спокоєм і радісним очікуванням нового дня. Іграшки, машинки, скакалочкі і салочки. З казками, прочитаними на ніч мамою, не тому, що так треба, а тому, що так солодко сидіти в мами на руках і не боятися. Попереду довге життя, і все це життя належить вчитися. А дитинство промайне швидко, і нехай залишаться про це дитинство чисті, світлі спогади.

Якщо цього немає, діти, напхані всілякими знаннями та навичками, але обділені батьківською увагою і любов'ю, рано чи пізно потрапляють до дитячого психолога. Зі скаргами на енурез, поганий сон, нетовариськість. Неконтактні, затиснуті, чудово навчені діти. Не позбавляйте їх такої простої радості: гратися, катати машинки, малювати каля-маля, пустувати. Цей час скоро пройде.

Звичайно, всі бажають своєму чаду тільки найкращого. Залишити дитину в спокої, щоб він ріс «як трава», - теж не кращий варіант. Інша справа, що займатися з дитиною є сенс заради її благополуччя, а не для того, щоб було що пред'явити друзям і знайомим. Дитині потрібно, щоб ви допомогли їй розвиватися в її власному темпі й самі брали діяльну участь в її розвитку. Адже виховання, зрештою, означає не вплив, а взаємодію, співпрацю з дитиною. І найголовніше в ньому - це не притупити природну допитливість дитини й відповідати на всі його питання.

Не страшно, якщо дитина навчиться читати, тільки пішовши до школи в семирічному віці. Гірше, якщо вона ще до школи втратить інтерес до навчання як до діяльності, яку їй нав'язували з самого народження. Адже справа не в тому, скільки і чого буде знати малюк, а в тому, яким він виросте - допитливим і творчим чи озлобленим занудою, який багато про що чув, але нічого не хоче.

Недоліки «раннього старту»

У наші дні з усіх боків чути слова про те, що ми живемо в «інформаційному суспільстві», що головним сьогодні є інтелект. З цього багато батьків роблять висновок про те, що дитина повинна отримувати величезні інтелектуальні навантаження буквально з пелюшок. У цьому бачиться запорука успішної кар'єри, благополучного життя і так далі. Насправді ранній старт не завжди дає перевагу. Постараємося аргументувати цю позицію та проілюструвати її конкретними прикладами.

Мозок дитини дозріває поступово. Спочатку дозрівають нервові центри, відповідальні за дихання та травлення, потім - за рух і лише потім - за емоційний контроль, волю й читання. Якщо примусово порушити цю послідовність, якщо почати розвивати центри читання до того, як дозріють попередні, становлення дитини може відхилитися від норми.

Надмірна інтелектуальна напруга викликає приплив крові до кори головного мозку. При цьому збіднюється кровопостачання центрів, відповідальних за дихання, травлення, серцебиття, у результаті чого виникають спазми судин - і, відповідно, дитина отримує цілий букет захворювань. Причини спазмів у дитячому віці також пов'язані і з психологічною напругою, яка дуже і дуже часто виникає у тих, кого завчасно саджають за парти.

У багатьох дітей психологічна напруга викликана іншою загальною причиною - високий інтелектуальний потенціал сусідить із низьким рівнем соціалізації, емоційною нечутливістю. Щоб цього, не дай Бог, не сталося з вашою дитиною, не забувайте, що він все-таки не об'єкт, а суб'єкт навчання, не ходячий «пентіум», а чоловічок, зі своїми смаками, вподобаннями й інтересами.

Практичні поради батькам

Для того щоб батьки не захоплювалися надмірно занадто раннім і надто «всебічним» розвитком свого чада, психологи радять їм дотримуватися нехитрих правил. Ось деякі з них.

Не перетворюйте успіхи малюка на привід продемонструвати перед знайомими його незвичайні здібності. З цього він винесе одне: я займаюся не тому, що мені цікаво, а для того, щоб здивувати матусиних подруг.

Не женіться за модними рамками Монтессорі, кубиками Нікітіна і т.д. Може бути, почати варто з звичайної дитячої пірамідки й дерев'яного конструктора - адже це теж розвиваючі ігри.

Сьогодні існує маса розвиваючих методик, але зовсім не обов'язково слідувати принципам єдино. Виберіть у кожній те, що близьке і зрозуміле вам і цікаве малюкові.

Вирішивши зайнятися раннім розвитком, не скуповуйте поспіль всі посібники. Нехай дитина спочатку освоїть щось одне.

Ніхто вам не скаже, в якому віці вашої дитини треба вчити кольорам чи цифрам. Тільки ви самі можете вирішити, з чого починати заняття. Головне - не перестарайтеся і не перезавантажте малюка знаннями, а рухайтеся вперед поступово - від дуже простого до простого, від простого - до трохи більш складного.

Відмовтеся від спокуси виділити для «розвитку» певний час. У цих заняттях регулярність - не найголовніше. Набагато важливіше для них хороший настрій батьків і малюка, захопленість і бажання «розвиватися». Прислухайтеся до дитини, яка раптом захопилася тільки буквами або лише складанням кубиків. Хай вона займається тим, що їй цікаво, а не тим, що у вас зараз за розкладом.

Не наполягайте на заняттях, якщо дитина поглинена грою в ляльки чи машинки. А якщо вас саме зараз охопив розвиваючий свербіж, попросіться в його гру.

Найкраща «методика» розвитку - спілкування. Ваші заняття будуть односторонніми, якщо між ними ви не будете говорити з дитиною. Про що? Та про все на світі ...

Автор: Ольга МИХАЙЛИЦЬКА «Дзеркало тижня»

Поділитися з друзями

Гумор

Алкоголь не допомагає вирішувати проблеми. Втім, і в молока той самий ефект...

От партнеров

 

Жінки як ми є